Піймати лина - дуже просто
Вважається, що
багато линів зловити неможливо. Частково це правильно. Та і любителів ловити
саме линів дуже мало, а зловити багато линів при вудінні іншої риби, як не
крути, не вийде. В кращому разі це буде пара-трійка риб, причому навряд чи
«ексклюзивного» розміру.
Друга половина
правди полягає в тому, що лина можна успішно ловити в річках, в ставках і
озерах, якщо до цього підійти правильно. У періоди інтенсивного клювання, для
центральної України це травень-червень, линів можна ловити десятками. Для того,
щоб конкретизувати цифру скажу, що в найвдаліший день у мого дяді було 17 штук,
а найбільший важив майже два кілограми, причому все це в Дніпровській затоці, в
районі бази «Козинка», тобто практично в Києві.
Я розповім, як це
робить дядя, а ви, якщо в тому виникне потреба, поправите його або доповните.
Отже, лина
ловлять двома способами: на вудку і на донку.
Спочатку
розберемося з донкою. Ловля донкою – найпримітивніша з можливих. Береться
вудилище або мотовильце, загалом, все що завгодно, аби на чомусь закріпить
волосінь. Грузило – будь-яке, відповідне умовам і способу лову, і неважливо яке
воно – ковзаюче або глухе. Майже завжди на такій донці ставиться два гачки,
один перед грузилом, а другий після нього. Повідці короткі, дуже рідко довші 20 см . Донка наживляється
шматочком виповзка, черв'яком або пучком черв'яків і закидається. Закинувши
снасть, нічого не залишається, як сидіти і чекати, коли, нарешті, засмикається
кінчик вудилища або спрацює будь-який інший сигналізатор клювання. За наявності
хороших, гострих гачків і достатньо важкого грузила, риба майже завжди
підсікається сама, хоча бувають і виключення. При використанні ковзаючого
грузила, на снасті іноді вмонтовується поплавець, який розташовується в метрі
від вершини вудилища. Ось власне і весь лов. Інша справа поплавочная вудка. Тут
і можливостей більше, і снасть знадобиться просунута, і рибалка буде цікавіша.
СНАСТІ
Я ловлю двома
вудками завдовжки 4,40 м .
Колір вудилищ
темний.
Волосінь 0,25
(спеціально, щоб не рвати об траву).
Гачки від № 6 до
№ 9.
Поплавець –
найчутливіший. Грузило – ковзаючи, з підпаском.
На кожній вудці
встановлюю по два повідці, один завдовжки, приблизно, 7-8 см , другий – близько 15 см .
Діаметр підкової волосіні
0,15 мм ;
вудки оснащую безінерційними котушками.
ПІДКОРМКА
Не дивлячись на
літературні дані, що свідчать про те, що лина принаджують сиром, сирними
сумішами і всякими іншими заманухами, мій досвід говорить про інше. Я навіть не
можу зрозуміти, звідки узялася ця інформація. При використанні підкормки як
сиру, я убив місце, і декілька днів не бачив не те що клювання, але навіть
проходів риби. А проходи ці, до речі сказати, досить добре видні по спливаючих
бульбашках і водоростях, що колишуться.
Отже з сиром у
мене не вийшло. А ось макухи працюють чудово! Не перешкодить і стакан
розпарених конопель. Дуже сприяє клюванню порція рубаних черв'яків (якщо не
жаль, звичайно). Загалом, можна використовувати будь-які зернові культури,
будь-які каші, висівки, але, перед вживанням все це потрібно гарненько
розмолоти і пропарити.
З підготовленої
таким чином суміші скачуються кульки розміром з куряче яйце, і підкидаються по
парі під кожен поплавець з інтервалом 30-40 хв. І ще одне, в прикормці повинна
бути і насадка, на яку ви ловите в даний момент. Якщо насадка черв'як, то
порцію доведеться порізати і додати в підгодовувальну суміш, те ж саме можна
зробити і з опаришем, хоча різати його звичайно не треба.
НАСАДКИ І НАЖИВКИ
З насадками,
знову таки, не все зрозуміло. Літературні сирні кульки у мене не працюють
абсолютно. Від чого це залежить? – не знаю. Може бути риба, не читала класиків,
а може в Дніпрі умови специфічні, але факт залишається фактом, – клювань на ці
насадки у мене не було. Не було клювань лина і на мастирку. Тому при лові ліни
я використовую всього три основні наживки: червоного черв'яка, опариша і
дрібного виповзка. Опаришів наживляю на гачок довгого повідця, черв’яка – на
гачок короткого повідця, і, як правило, пучком. Виключно добре працює водяний
черв'як.
ВИБІР МІСЦЯ
При лові лина
успіх вудіння багато в чому залежить від вибору місця. Ви можете мати погану
вудку, не використовувати підкормки, але якщо ви правильно визначили місце –
будете з уловом. Якщо риба не знайдена – нічого не допоможе. Тому з цією
проблемою доведеться розібратися детально.
Лин мешкає
практично у всіх водоймищах України, за виключенням, здається, гірських річок
Карпат і річок Криму, та і там про нього дехто чув. Отже, житло лина вельми
характерне. Перш за все, це, озера, ставки, річкові єрики, затоки і старі
старики із слабкою течією. Але все це географія. Гіпотетичні житла лина повинні
відрізнятися за ознаками, а саме:
- мати густу
водну рослинність;
- достатню
глибину (не менше 1,0
метра , ідеальні від 1,5 до 2,5 метрів);
- мулисте або, принаймні,
мулисто-глинисте («м'яке») дно;
- затінені
ділянки або місця, де водорості суцільним килимом закривають поверхню води,
перешкоджаючи попаданню сонячного світла.
Тепер про
рослинність. Вважаю, що оптимальний видовий склад рослинності це: рогіз,
очерет, латаття і роголістник. Водорості інших видів лин не дуже-то любить.
Правильно
вибравши місце, можна приступати до вудіння лина. Але для цього місце
доведеться облаштувати. В усякому разі, видозмінити.
От так зазвичай
виглядає місце де тримається лин.
Як мінімум
необхідно буде прибрати водорості із зони, вудіння. Зазвичай майстри радять
викосити очерет або граблями вичистити водорості. Це, напевно, правильно, але я
жодного разу в житті не бачив на водоймищі рибака, який окрім вудок носив би з
собою граблі або косу. Тому, будучи реалістом, признаюся чесно: вам доведеться
роздягтися, увійти до води і вирвати з корінням всю водну рослинність в місці
передбачуваного вудіння і навколо нього в радіусі півтора-двох метрів.
А ось що,
приблизно, потрібно з нього зробити.
Ретельність
«прополки» – момент важливий. Якщо рослинність просто зрізати, то після
декількох днів вона знов підніметься до поверхні, і на наступній рибалці
процедуру доведеться повторити, розполохуючи рибу примусовими меліоративними
діями.
Але, допустиме
місце розчищене. Якщо ви ловите з берега, потрібно поклопотатися про те, щоб
ноги не пов'язали в грязі, а ще краще змайструвати яке-небудь сидіння, щоб
півдня не стояти у воді і не чавкати прибережною жижою. Звичайно, потрібно встановити
рогульки для вудок, якусь підставку-держалку для наживки, підкормки і тому
подібне – розміщувати все це на собі дуже незручно.
Ідеальним
варіантом я вважаю, коли рибалка ведеться з човна. Човен якориться на відстані
закиду від стіни очерету або підготовленого коридору. У човні і рибалити
комфортно, і зручно міняти місця вудіння. А чому їх доведеться міняти, ми
розберемося далі, коли поговоримо про спосіб життя ліня.
СПОСІБ ЖИТТЯ ЛИНА
Лин типово осіла
риба. Якщо зовнішні умови не виганяють лина з насиджених місць, сам він звідти
ніколи не піде. Чому доводиться мати і готувати декілька робочих майданчиків для
лову лина? Та тому що в межах району проживання (це від десяти метрів, до сотні
метрів) лин весь час переміщається. Як правило, основна маса любителів половити
лина, висмикують його, як мовиться «на проході» і, як правило, це уранішній
прохід. Що ж виходить? Рано вранці, лин виходить на годування.
Рухається він в
основному уздовж освітленого берега, на глибині 1,0-2,5 метра , по самій
кромці прибережних чагарників або у водоростях, якщо густина водоростів
дозволяє це зробити.
Оскільки лини –
риби не зграєві або, скажемо коректніше, – «слабо зграєві», то по стежці, один
за одним, з пристойним інтервалом проходять спершу індивідуалісти – одиночні,
але крупні риби, а вже потім пропливають невеликі зграйки дрібних особин. А
прямують лини до місць денної стоянки. І як тільки на проході клювання
припиняється, перед риболовом встає нове завдання – виявлення денної стоянки.
Місця днювань
линів обчислюються по двох основних ознаках, які не так вже важко визначити.
Перш за все, це повністю покриті водоростями простори, куди не проникає сонячне
світло (чагарники латаття і кубушок, де листя лежить на поверхні суцільним
килимом). Крім того, місця днювань, мають велику глибину, чим уранішні стежки.
Принцип пошуку днювань линів незмінний, і лише в залежності від конкретних умов
водоймища може мати деякі особливості. Наприклад, якщо у водоймищі немає
латаття, але є величезне дерево, яке надійно затемняє прибережну яму, то
днювати лини будуть саме тут і тому подібне.
Якщо денну
стоянку лина вдалося виявити, можна продовжувати ловити його протягом всього
дня, перемістившись в це місце відразу після припинення уранішнього клювання.
Клювання в місцях денних стоянок не таке інтенсивне як «по проходу», але має
місце бути, і з періодичними коливаннями активності, яке триває до початку
вечірнього ходу.
Після днювання
лини, в різних водоймищах і в різний час повертаються в місця ночівель, знайти
які набагато складніше, тому що ловити вночі на зарослому водоймищі неможливо,
навіть теоретично. Але в нашому випадку важливе те, що лини повертаються на
нічліг уранішнім маршрутом. Післяобідній прохід співпадає з вечірнім клюванням,
яке починається, десь з 17 годин і може тривати до настання повної темноти.
Тому ту частину риби, яка проскочила мимо гачка вранці, ви цілком можете
«умовити» на клювання увечері.
Для мене до цих
пір залишається загадкою чому, регулярно виловлюючи линів в одному місці, не
спостерігається навіть тенденції до зниження чисельності виловлюваної риби.
Створюється враження, що місце, що звільнилося, відразу ж займає риба, що
стояла в черзі, але це вже питання до іхтіологів.
ВСЯКА ВСЯЧИНА
- Якщо у вас є
непотрібний лист фанери, то один раз вирвавши траву можна покласти його на дно
і придавити каменями. Водорості через нього не проростатимуть, і вийде
відмінне, довгограюче «вікно». З часом лист потемніє, і лин перестане його
лякатися, а при регулярній підкормці, весь час крутитиметься поблизу.
- Замість фанери
можна використовувати що завгодно, аж до поліетиленової плівки, темного
кольору, але це вже моя особиста думка.
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish
Комментарии
Отправить комментарий