Літні насадки для карася

Карась риба примхлива, дуже вибаглива в їжі. З усіх насадок тваринного походження він віддає перевагу мотилю і опарышу. На них карась, особливо срібний, ловиться фактично все літо.

Опариша найкраще проколювати впоперек, тоді він своїми природними рухами активніше привертає рибу. Жало гачка можна залишити відкритим. Тримати опариша найкраще в посуді з хорошим теплообміном, наприклад, у банці, обернутої мокрою ганчіркою. У цьому випадку вода, випаровуючись, охолоджує банку і таким чином заляльковування опариша сповільнюється. Можна помістити банку в свіжовикопану ямку для захисту від прямих сонячних променів. Щоб опариш підріс, його підгодовують яєчним білком або висівками. При лові на опариша важливо стежити за тим, щоб гачок завжди залишався дуже гострим. При частих підсічках опариш підіймається на волосінь і його постійно доводиться ставити на місце, тобто під борідку гачка. Щоб цього уникнути, на гачках з лопаткою ставлять обмежувач з шматочка білого або червоного кембрика. Перешкоджають непотрібному пересуванню опариша також гачки з колечком. На гачки № 18-15 найчастіше одягають одного опариша, на гачки більших розмірів - двох і більше. Довжина цівки у всіх випадках середня.

Мотиль - улюблена приманка для золотого карася. Насаджувати мотиля на гачок № 18-15, використовуючи для цього одну велику або пару-трійку дрібних личинок, так, щоб жало проходило через головку і мотиль «не витікав», а висів на гачку міцно і довго залишався живим.

Іноді великий карась віддає перевагу «бутерброду» з личинки опариша і двох-трьох личинок мотиля. Замічено, що при ловлі на «бутерброд» покльовки стають більш впевненими. З комбінованих насадок можна використовувати також хробака і опариша. Для цього двох або більше черв'яків насаджують поперек тіла і закривають одним-двома опаришами. При закиданні вудочки опариш не дає черв'якові злетіти з гачка, і таку насадку, як правило, дрібна риба не чіпає, а велика бере охоче.

Слід також зазначити, що сильно впливає на клювання «якість» опариша - його запах, спосіб розведення і чистота. Опариш, розведений на рибі, вважається найгіршим, особливо якщо розведення відбувалося на березі тієї ж водойми, де планується ловля. В Європі опариша вирощують промисловим способом спеціально для рибної ловлі, причому двох видів - великого, насадочного, і дрібного - для підгодовування. Вирощений виключно на м'ясі, він має різний колір: від чисто білого до рожевого, зеленого і коричневого. Товарний продукт калібрують і зберігають у холодильнику в заводській упаковці. При такому зберіганні істотно сповільнюється процес окуклювання.

Іноді на водоймах, багатих кормом, карась віддає перевагу личинці репейної молі або «бутерброд» з мотилем. Щоб личинка мала привабливий вигляд і добре трималася на гачку, її відбілюють. Для цього невелику купку личинок кладуть у марлю і занурюють на кілька секунд в крутий окріп. Після риболовлі термічно оброблених личинок можна зберігати в холодильнику протягом двох тижнів.

Крім того, на деяких водоймах у спекотну літню погоду карася з успіхом ловлять на кімнатну муху і навіть на дрібних коників. Ці насадки я іноді використовував при лові дрібного карася на мілководних ставоках, яких так багато на Україні. Найчастіше це водойми, куди ганяють на водопій худобу, заселені дрібним і середнім карасем. Риба звикла до плаваючих на воді мух і оводів, яких збивають своїми хвостами корови, і ці комахи стали звичним для неї кормом у водоймах подібного типу. Карась може клювати з поверхні води, як уклейка, а іноді віддає перевагу потопаючій насадці. У цьому випадку доводилося обривати мусі крила або обважнювати гачок тонесенькою смужкою свинцю.

У деяких областях карася з успіхом ловлять на мучного хробака, ручейника, личинку короїда і навіть на личинку оси.

Поряд з тваринними насадками рибалки часто використовують і рослинні - тісто, хлібний катиш (в деяких водоймах карась віддає перевагу м'якушу житнього хліба, в інших - білого), різні каші, парені зерна злаків, кубик млинця, макарони, макуха.

Оскільки карась вередливий, то в хід йдуть комбінації різних кормів - свого роду «асорті», до складу яких можуть входити і хліб, і картопля, і різні каші.

Найпростіша і найбільш доступна рослинна насадка - це хлібний катиш. Будь-який хлопчисько знає, що простіше всього розім'яти в руці шматочок житнього або білого хліба, змочити його водою або слиною - і насадка готова. Рибалки досвідченіші воліють присмачити хлібний м'якуш соняшниковим, лляним, бавовняним або конопляним маслом, додати в нього одну-дві краплі анісової олії і трохи ванілі. Іноді в чистий (без домішок) пшеничний м'якуш додають трохи вареного, гарячого, очищеного від шкірки картоплі і розтирають суміш до однорідної маси, яка набуває білувато-жовтуватого кольору.

Хлібний м'якуш зручно готувати в марлі. Для цього необхідно очищений від шкірки хліб промити, покласти в марлю і віджати шляхом закручування вільних кінців тканини. Дуже приваблює карася запах і смак медових пряників. Їх розтирають до дрібних частинок і ретельно замішують разом з м'якушем хліба. Скручена хлібна кулька повинна бути розміром з ніготь мізинця або трохи менше, жало гачка потрібно замаскувати.

З каш найбільше підходять «Геркулес», перловка і манка. З манки краще зробити бовтанку, насипаючи манну крупу тонкою цівкою в ємність з невеликою кількістю води і одночасно помішуючи клейку масу. При тривалому збовтуванні вона стає густою і в'язкою і потім, доведена до необхідної консистенції, накручується на гачок за допомогою тонкої палички. Попередньо її можна змішати з «Геркулесом» і обім'яти. Такі катиші досить довго тримаються на гачку і витримують кілька закидів навіть донкою.

«Геркулес» готують так: його обливають невеликою кількістю води, дають набрякнути, потім насаджують по одному або кілька пластівців на гачок; іноді віджимають пелюстки в марлі і розминають до однорідної маси - в цьому випадку насаджують катишками. До «Геркулесу» корисно додати розмелену макуху.

Перловку парять в печі або духовці. У деяких водоймах карась краще бере на парену пшеницю і навіть на набряклі, але пружні зерна гречаної крупи.

Шматочки млинця для насадки виготовляють за допомогою невеликої, з тонкими краями трубочки. Нею досить видавити круглячок діаметром 0,7-1,0 см - і насадка готова.

Макуху вибирають соняшникову або конопляну. Від великого шматка відпилюють кубики з довжиною сторони 0,5-1 см. Ця насадка підходить для ловлі крупного карася, але можуть клюнути короп і сазан.

Тісто найчастіше використовують пшеничне. У нього можна додати яєчний жовток, трохи меду або патоки. Скатані кульки (горошини) змочують маслом або проварюють у киплячій воді до тих пір, поки кулька не спливе, потім змочують маслом.

Ретельно перемішують манну крупу і панірувальні сухарі в рівному обсязі. Потім з банок з консервованою кукурудзою заливають сік у кількості, необхідній для отримання крутого пружного тіста. Можна додати в цю суміш трохи розчавленої баночної кукурудзи. Ця приманка може стати в нагоді і при лові інших коропових.

Насадка «Смачний лівер». Для цього делікатесу знадобляться манна або кукурудзяна крупа і розмелений «геркулес». Якщо тісто буде не занадто крутим, то в нього можна додати води або яйце, для того щоб насадка краще трималася, а потім залити в нього невелику кількість розрідженої ліверної ковбаси.

Насадка «Смажена кірочка». Підсмажену скоринку кришать в миску, додають воду, відповідний ароматизатор та смакову речовину (і те, і інше зараз продається в багатьох рибальських магазинах). Коли суміш набубнявіє, скачують кульки, і насадка готова.

Насадка «Суцільна екзотика». Рибну ікру і черв'яків добре змішують в міксері. Потім у цю суміш засипають панірувальне борошно в тій кількості, щоб отримати пружне тісто, придатне для катання кульок.

Відомо, що на деяких водоймах крупний карась добре бере на парені горох і кукурудзу, а також зерна вівса, пшениці і перловки. Процес приготування такої насадки досить простий, хоча займає значний час (1-2 дні). Я зазвичай парю зерна в термосі, попередньо заливши їх окропом.

При ловлі крупного карася на тісто можна скористатися снастю, що діє за принципом бойлів. На цівку гачка силіконовим кембриком фіксують дакроновий волосок. На вільному кінці волоска прив'язують частину пружинки від кулькової ручки. Пружинку обжимають дуже крутим тістом, щоб не об’їдала дрібна риба.

Для надійного кріплення тіста на гачку також застосовують пружинку, надягнуту на цівку або припаяну до гачка. На гачку можна закріпити кульку з пінопласту, щоб насадка не тонула в мулі.

І на завершення дещо незвичайне. Такі приманки для лову карася як родзинки або свіжа ягода вишні, смородини здаються абсолютно неймовірними, проте відомі факти затримання його і на це.

Пропоную почитати інші мої статті на риболовну тематику, переходьте по ссилці і приємного вам читання.

------------------------------

Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог  http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish