Ловля щуки спінінговими приманками на річці в грудні

Давно вже минули ті часи, коли вважалося, що в зимову пору щуку (та й будь-якого іншого хижака) зловити на штучну приманку майже нереально. Безумовно, відгомони минулих стереотипів залишилися, та й що гріха таїти, активність щуки в зимовий час набагато нижча, ніж будь-коли. Нерідкі дні, коли хижачка знаходиться в анабіозі і не ловиться. Втім, якщо правильно підійти до риболовлі, то результат може виявитися дуже хорошим.

Безумовно, зараз основна надія на водойми з течією. По-перше, будь-яка стояча вода швидко покривається льодом, а по-друге, саме на течії через достатню наявність кисню життя в підводному царстві практично ніколи не завмирає. У грудні щука - найреальніший об'єкт лову. Вона хоч і далека від своїх оптимальних кондицій, а все-таки харчується регулярно, а в деякі дні ми взагалі відзначаємо справжній жор - азартний і активний. Де шукати щуку в грудні? По суті, це ті ж місця, що і в кінці осені (русло і примикають до нього території), а так само кордон трав'янистих ділянок і глибини. Якщо говорити про річки, то це, звичайно ж, цілком може бути коряжник і будь-яка інша аномалія дна, наявність дерева, що впало або якогось затонулого об'єкта.

Грудневе клювання щуки мало передбачуване. Статистика говорить трохи на користь обідніх годин. Халяви не передбачається, хоча іноді джек-пот трапляється. Краще спочатку налаштовувати себе на тих щук (їх помітно більше), які, з одного боку, і не проти проковтнути здобич, але з іншого - заради цього не бажають витрачати багато сил. Саме для таких екземплярів в більшості своїй і призначені всілякі спінінгові хитрості і експерименти в снастях. Найчастіше до уваги не беруть тих щук, які ні на що не реагують. Таких «відморожених» риб, звичайно, часом теж вдається вивести з рівноваги, але, в цілому, це не перспективне заняття.

Зазначу деякі особливості лову грудневої щуки.

1. З похолоданням води до свого зимового стану (4-6 градусів біля дна), як відомо, процеси метаболізму у щук (і не тільки у них) сповільнюються до свого мінімального значення. Це головним чином і визначає подальший млявий і монотонний характер поведінки риби, а значить - і особливості спінінгової риболовлі. Втім, харчуватися хижачка не припиняє і від правильно і вчасно поданих приманок не відмовляється.

2. Як і прийнято вважати, в крижаній воді щука концентрується в районі ям. Це зовсім необов'язково максимальні глибини. Швидше за все, прилеглі до них ділянки. Помічено, що на глибині 3 метри і більше умови в холодну пору для річкових мешканців цілком комфортні, і там на клювання розраховувати можна практично завжди. Часто поруч може перебувати яма в 10 метрів, але щука буде стояти поблизу на глибині 4-6 метри.

3. Піки клювання тепер не прив'язані до ранкових або будь-яких інших годин. Аналізуючи багато зимових виїздів, можна говорити, що ймовірність застати щучу активність приблизно однакова в будь-який час дня.

4. У крижаній воді щука дуже мало переміщається (просто немає сенсу в цьому). Якщо кардинальні зміни в погоді відсутні, можна орієнтуватися на ті місця, де ловилося вчора. Помічено: чим глибше на перспективній ділянці і чим більше природних аномалій на дні він має (корч, різка брівка і ін.), тим поведінка щуки стабільніша.

5. Через «загальмованість» всіх річкових мешканців в холодну пору щука особливо любить приманки з плавною грою на повільних проводках. Втім, це все досить умовно і, наприклад, на ділянках із значною течією і глибиною гра приманки мимоволі виявиться досить агресивною. Але це не означає, що клювання не трапиться. Можна порадити вибирати таку швидкість проводки, щоб анімація в цілому була умовно на 30-40% плавніша, ніж влітку.

6. Активність щуки визначається набагато більш складним поєднанням факторів, ніж погодні зміни або щось інше, як часом прийнято вважати. Однак помічено, що в разі тривалого (тиждень і більше) не клювання будь-яка подальша різка зміна погоди може призвести до суттєвого підвищення активності. І чим різкіші і короткочасніші зміни, тим азартніше клювання. Проте сплеск активності часто не прив'язаний до видимих ​​зовнішніх змін. Це слід неодмінно пам'ятати розмірковуючи, відправлятися на рибалку чи ні. Звичайно, відправлятися!

Приманки для зимових щук

Зимова ловля щуки не передбачає серйозного експериментування з приманками, часто таке навіть протипоказано. І в цьому криється якийсь парадокс. Адже зараз зубаста особливо вибаглива і догодити їй вкрай непросто. У той же час через природну «загальмованість» всього живого в підводному царстві, та й через не велику кількість щуки в наших річках, часу на експерименти потрібно дуже багато. Ось і виходить, що перебираючи приманки і проводки, можна легко пропустити клювання. Часто воно настільки мляве і швидкоплинне, що здогадуєшся про це лише після його закінчення. Найнадійніший варіант - ловити на те, в чому повністю впевнений і що на даній водоймі давало відмінні результати в теплу пору. Основні надії зараз на силікон. Найчастіше кілька самих перевірених моделей в трьох-п'яти кольорах і парі розмірах цілком достатньо для будь-якої зимової річки. Визначаючи, що саме поставити на гачок, раджу керуватися наступними міркуваннями.

Віброхвости для зимової щуки

Це основний вид силікону для щукаря. Віброхвости особливо гарні на тих ділянках, де пресинг мінімальний. І чим виразніше гра приманки, тим на більш активну рибу вона розрахована. Колір, звичайно, річ індивідуальна і дуже спірна, але в крижаній воді самими надійними часто виступають непомітні темні забарвлення - «машинне масло», коричневий, «ультрафіолет» і їх похідні. Іноді, правда, виручають яскраві і навіть «отруйні» забарвлення, але зі старту покладати надії на них ризиковано. З розміром приманок ще простіше. Це віброхвости порядку 3-3,5 дюйма.

Твістери для зимової щуки

Силікон з більш витонченою і спокійною грою (тобто твістери) хороший в ситуаціях, коли хижачка особливо пасивна. Дуже розумно твістери застосовувати в поєднанні з тактикою детального облову місцевості. Ці вельми універсальні приманки уловисті і на зміні (наприклад, після віброхвостів), і як самостійні «бойові одиниці». Втім, відправившись за щукою з одними лише твістером, можна і «пролетіти». Іноді зубаста без явних на те причин їх просто ігнорує. Зустрічаються навіть водойми, де будь-які твістероподібні приманки у щуки взагалі не котируються ні в теплу, ні в холодну пору. Але це рідкість. Слаги для зимової щуки

Слаги в зимовий час дуже актуальні. І нічого дивного. Витончені, з ніжним довгастим тілом їстівні силіконки, що проводяться плавними сходинками біля дна, не могли не зацікавити щуку. Особливо слаги ефективні на «потоптаних» і «запресингованих» ділянках річок, а також при доловлюванні щуки яка клюнула, але не засіклася. Для слагів дуже важливо на паузах не йти в штопор і не виглядати «мертвим» шматком гуми. Тому шарнірне кріплення гачка до груз-голівки набагато ефективніше глухої.

І все-таки не можна сказати, що єдині приманки, на які можна успішно ловити, це силіконові. Неодноразово доводилося бути свідком, як воблери-мінно (60-100 мм) показували чудовий результат, перегравши джиг в рази. Особливо мінноу актуальні при підйомі води або під час тривалої відлиги, в будь-який час на мілководдях. З невеликими воблерками і неспішними проводками можна добре ловити всю зиму на ділянках, де глибина і русло підходять прямо до берега, а дно закоряжене.

Тому коли маєте вільний час, не сидіть вдома біля телевізора, а беріть спінінг і вперед на водойму за щучими покльовками.

Пропоную почитати інші мої статті на риболовну тематику, переходьте по ссилці і приємного вам читання.

------------------------------

Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог  http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish