Сходження на гору Парашка 16 вересня 2017 року

Крім рибалки в Карпатах захотів підкорити якусь гірську вершину. Спочатку планував викарабкатися на найвищу гору України – Говерлу, але поїздка зірвалася. Літо пройшло, а в Карпати я так і не попав.

На початку вересня домовився з друзями поїхати в місто Сколе половити струмкову форель та харіуса і прогулятися на гору Парашку.

Отже, в суботу проснулися в 7 годин, поснідали і в 8 годин вийшли в дорогу. Місцеві жителі підказували дорогу до початку стежки яка нас виведе до вершини Парашки, але самотужки її знайти не змогли. Добре, що по дорозі зустріли туристку з собачкою зі Львова яка теж йшла на вершину Парашки і показала нам початок стежки. Самотужки її було б важко знайти і всі туристи які вперше піднімалися на вершину Парашки теж не могли знайти цю стежку. Ніяких вказівників в Сколе щодо маршруту гірських вершин немає, або я їх просто не побачив.

Скажу на перед, що навігатор показав відстань в одну сторону 11 кілометрів. Перший крутий підйом до гори Парашка в Сколівських бескидах.

Ось такий велосипедний або лижний трамплін ми побачили до дорозі коли піднімалися на гору Параску.

Коли ми приїхали в Сколе, дув сильний вітер який повалив дерева на стежку. Добре що ніхто не постраждав.

Перша половина маршруту проходить в лісовій зоні. Природа дуже красива, є на що подивитися.

Це дерево висить над стежкою і в любу секунду може впасти і травмувати туристів. Місцеві лісники погано роблять свою роботу.

Після лісової зони починаються Сколівські бескиди. Заради такої краси ми і вирішили прогулятися на вершину гори Парашка.

Нам повезло з погодою, бо в дощ було б небезпечно підніматися на вершину гори. Тільки сильний вітер декілька разів ледве не зняв кепку з голови.

Навіщо їхати відпочивати за кордон, якщо в Україні є такі красиві місця для відпочинку?

Велосипедисти-екстримали теж люблять спускатися з гори Парашка, але до такого спуску треба бути добре підготованим щоб не впасти з велосипеда та не отримати травм.

Гора Парашка є популярною серед туристів. На вершині гори завжди є люди, дехто навіть ночує на вершині в палатках. Останній ривок і ми підкоримо гору Парашку, а поки піднімаємося – дивимося на красиві Карпатські гори.

Інколи підйоми на гору Парашку дуже круті, кут нахилу більше 50-55 градусів. Піднімалися на гору приблизно 3 години, але красиві краєвиди цього варті. На вершині гори встановлений хрест.

Тепер можна перепочити, з’їсти бутерброди та попити гарячого чаю з термоса. Довго на горі Парашка не сиділи, бо під вечір хотіли половити рибу в річці Опір.

Під час прогулянки на гору Парашка в лісовій зоні ми їли ожину, а на гірському хребті брусницю і навіть замітили декілька ягід чорниці. Роблю ще декілька фотографій Сколівських бескидів на пам'ять і потихеньку вертаюся в місто Сколе.

Відео Сколівських бескидів яке я зняв собі на пам'ять.

Від міста Сколе до гори Парашки потрібно йти по 13 туристичному маршруту. Позначки можна побачити на деревах, але їх давно не обновлювали. В дорогу беріть з собою воду, бо джерело ми так і не знайшли. Жодної позначки про розташування джерела під час прогулянки на гору Парашку ми не побачили. Питали в людей де можна взяти воду, то нам сказали, що джерело замулене і з нього не варто пити воду.

Пропоную почитати інші мої статті на риболовну тематику, переходьте по ссилці і приємного вам читання.

------------------------------

Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог  http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish