Звіт за 11-12 червня – торф’яні кар’єри біля сіл Стоянів та Тетевчиці Львівської області
Давно планував
поїхати на торф’яні кар’єри які знаходяться біля села Стоянів Львівської
області. Нарешті заборона на ловлю риби з човна пройшла і 11 червня вирушаю в дорогу.
Дорога за селом Собанівка Львівської області по трасі Луцьк-Львів в такому
стані, що здавалося що тут проходять бойові дії і дорогу бомбили з усієї
можливої військової техніки. Не буду писати про погане, отже я на торф’яних
кар’єрах – як же тут красиво.
Швидко поставили
палатку, я накачав човен і приготовив 2 спінінги, а татові дав махову вудочку і
на пошуки риби. Водорості на водоймі в деяких місцях піднялися до самої
поверхні води.
Першу покльовку
щуки я заробив після 8 години вечора на воблер йо-зурі л-мінноу 44 в кольорі
М101 але риба втекла практично з самого підсака. В коробці мав ще не обловлений
йозурік л-мінноу 44 в кольорі М102 який мені подарували на день народження. На
другому закиді відчуваю декілька ударів по приманці, підсікаю і риба на гачку.
На цей раз їй не вдалося втекти і за мить 400-грамова щучка була заведена в
підсак.
Красивий захід
сонця, думав зараз риба вийде кормитися, але до кінця рибалки я більше не бачив
покльовок і поплив на берег пекти на вогні сосиски та лягати спати.
Тато наловив
декілька плотиць. Дуже сподобався йому поплавок який мені подарував Володимир
Кобизєв на фестивалі «Весняний поплавок 2014» в місті Рівне. Казав що проти
гусиного пера яким він ловив в дитинстві це небо і земля. Бідні гуси, в них
вискубували самі кращі пера на поплавки.
Будильник навів
на 4.30 ранку, повечеряв і спати. Зранку на водоймі був невеличкий туман.
Активності риби на водоймі не було, тому вирішив просто обловлювати цікаві
місця.
Сонечко почало
сходити, а в мене ще жодної покльовки риби.
Дуже хотів
піймати щуку або окуня на попер, але риба не реагувала на поверхневі спінінгові приманки і я поставив вчорашнього героя йо-зурі л-мінноу 44 в кольорі м101. Біля
очерету відчуваю як мій воблер б’є риба, підсікаю і схід. Закидаю в те саме
місце і зразу покльовка. Ось такий красень окунь в районі 200 грам атакував
юзуріка.
Обкидавши те
місце воблером риба мовчала і я вирішив обловити його ще вертушкою. На першому
закиді покльовка риба зійшла, але з 2-го закиду окунь таки атакував меппс аглію
лонг №2 срібло, правда в човні «виплюнув» блешню. Красивий окунь також в районі
200 грам.
На цьому місці я
довго сидів, правда окунь не клював, хоча я йому пропонував твістери,
віброхвости, воблери черфул пунтон 21, косадака іон, вертушки меппс аглія лонг
№00 та маніячку поліглот – але все безрезультатно. Покидаю це місце відпочити,
але під кінець рибалки припливу сюди ще покидати різні спінінгові приманки.
Недалеко від мене
плавав хазяїн торф’яних кар’єрів.
Багато приманок я
пропонував хижакові, але все безрезультатно. Коли випливав на берег, то на тому
самому місці піймав ще одного окуня під 200 грам і на цьому рибалку завершив.
Місцеві риболови
яких я зустрів на водоймі жаліються на браконьєрів і відсутність рибінспекції.
Відпочинок вдався на славу, покльовок риби дуже мало як на таку велику водойму.
Є над чим подумати перед наступними рибалками на цих торф’яних кар’єрах.
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish
Комментарии
Отправить комментарий