Ловимо судака спінінговими приманками в березні
Березень - той
період, коли окунь з щукою зовсім не проти успішно пополювати за молоддю риб,
але головні їх думки, звичайно, зосереджені на майбутньому нересті. А ось судак
цим не особливо обтяжений, він нереститься пізніше і поки що активні. Нерідко
відразу після сходження криги рівень води помітно підвищується, а її прозорість
явно залишає бажати кращого. Береги нині досить зволожені, а тому чоботи
(можливо, забродні) напевно стануть в нагоді. Однією з найбільш очевидних і
безпрограшних в більшості своїй тактик лову є орієнтація на затоки і будь-які
інші ділянки з уповільненою або взагалі з відсутньою течією, а так само місця
зі змінним рельєфом дна. Неглибока вода заток явно тепліша від інших ділянок і
до того ж багата молоддю риб, а значить, без сумніву, привертає хижака.
Останньому на тихій воді немає потреби витрачати дорогоцінні сили для боротьби
з течією і можна досить спокійно приготуватися до нересту. Як то кажуть, і
комфортно, і ситно. Сказане, перш за все, відноситься до річок, хоча досить
часто вже в березні можна успішно пополювати за ікластим і на стоячих водоймах.
Наприклад, на ставках-охолоджувачах або на ділянках водосховищ, які швиденько
звільнилися від льоду.
Що ж, буквально
відразу після сходження криги судак починає проявляти інтерес до наших
приманок. У ікластого ще не відразу нерест і його поведінка в березні не так
залежить від майбутнього ікромету. Тут проблема в іншому. Часто на річках, де льоду
напевно вже немає, популяція судака нечисленна, а ось на закритих водоймах
залишається ще крижаний покрив.
Річкового судака
в березні, як на мене, варто шукати в районі русла або глибинного коряжника. І
якщо взимку можна було розраховувати на піймання ікластого в тих же місцях, де
ми ловили окуня і щуку, то на початку весни доводиться вибирати - чи то йти до
заток і іншим тиховодних ділянок за щукою і окунем, то чи шукати щастя за судаком
на глибині . Втім, іноді судак зустрічається і на більш мілких місцях, але там
повинен бути коряжник.
Одним з найбільш
зручних і відвідуваних спінінгістами місць (не тільки ранньою весною) є дамби
великих ставків і водосховищ. Особливо перспективні так звані «переливи»,
розташовані на ставках-охолоджувачах теплових станцій. Тут є не тільки тепла не
по сезону вода, але і течія, яка на закритих водоймах часом виводить з
напівдрімоти навіть самих байдужих до прийому їжі риб. Втім, добре половити
судака цілком реально і без працюючих на повну потужність турбін. Головне -
вдумливо підійти до риболовлі.
Полювання в
першій половині весни за судаком з бетонних плит багато в чому різнопланове і
навіть специфічне, хоча на перший погляд, може здатися простим і однотипним.
Якщо глибина на урізі плит не перевищує чотирьох метрів, то оптимальними
вважаються джиги 4-8 гр. Більш ефективні, звичайно, шарнірні монтажі, що дають
помітно більше свободи приманці і дозволяють силікону займати близьке до
вертикального положення.
Проводка при лові
біля краю плит і на них самих багато в чому може бути універсальна, незважаючи
на те, що приманки використовуються різні. Оскільки стукіт джиги об тверду
поверхню судак любить, то це і слід ставити в першу чергу.
Чергування підкидів
приманки (3-4 рази) з подальшою паузою протягом декількох секунд - надійна і
ефективна анімація.
Серед принад
варто відзначити, перш за все, силіконові слаги і раки, які при лові біля дамб
часто перевершують традиційні твістери і віброхвости. Причина, можливо, якраз в
тому, що на вертикальній складовій проводки слаги і раки розкривають себе в
повній мірі, тоді як для твістера і віброхвоста потрібна горизонтальна
траєкторія. З оптимальним розміром силікону так само все може бути цілком
однозначним, це 2,5-3,5
дюйма .
Якщо рибалка передбачає
використання джиг до 8 г
(а часто і того менше), занадто потужний спінінг абсолютно недоречний. Вудки з
тестом до 12 або 15 г
більш ніж достатньо. Краще взяти вудилище від 2,3 метра , яке при лові
на близькій дистанції допоможе уникнути помітної кількості зачепів, а так само
забезпечить потрібну нині вертикальну складову проводки. Якщо взяти шнур
близько 4-5 кг
на розрив і флюорокарбоновий повідець 0,22-0,25 мм , можна себе
впевнено почувати практично в будь-якій ситуації.
Зазвичай пошук
судака в березні, та й взагалі тактика риболовлі полягають в методичному облові
придамбових ділянок. Місцевість можна сприймати, як повністю однакову, але якщо
придивитися, майже завжди вдається виявити якусь аномалію під водою або щось
незвичайне на самій дамбі. З візуальних орієнтирів, які часом здатні перетворити
рибалку з безкльовя на ту, що запам'яталася на все життя, можу назвати повороти
дамб, виступи бетону, місця, де плити помітно зруйнувалися. Цілком можливо,
такі отвори в бетоні є і під водою, а це судак рідко пропускає.
Судачих
ставків-охолоджувачів, та й просто водойм, де з першим весняним потеплінням
можна зловити судака з дамби, не так і багато. На щастя, успішна судакова
рибалка цілком можлива і там, де бетонної основи немає. Помічено, що на таких
водоймах ікластий круглий рік дотримується приблизно одних і тих же місць.
Нерідко на судаковій риболовлі в березні (і не тільки) ключову роль відіграє
дальність закидання, адже дуже часто локальний приямок, коряжка або брівка, які
манять хижака, як на зло, розташовуються на пристойному видаленні від берега.
Як визначити ці самі локальні аномалії?
Ще не придумано
нічого більш надійного і простого, ніж напередодні риболовлі розпитати знайомих
про найбільш уловисті ділянки і точки обраної водойми. Заодно варто
поцікавитися, чи немає льоду і проявляє активність зараз ікластий. Можна бути хорошим
судачатником і володіти самими класними снастями, але якщо ловити не там, де
знаходиться риба, результат виявиться відповідним.
Часто уловисті
місця доводиться шукати самостійно. Варто приділити увагу наступним характерних
ділянках:
1. Локальний
підйом дна хоча б на півметра, в порівнянні з рештою рельєфу.
2. Гілка, пеньок
або затоплений корч посеред чистого дна.
3. Великий
коряжник на глибині, не меншою, ніж фонова глибина водойми.
4. Пляма ракушняка
посеред мулистого або іншого грунту.
5. Водоскид і
йому подібні конструкції, де забезпечується рух води.
Звичайно, кожна
конкретна точка вимагає свого підходу, проте стосовно розміру судачих приманок
можна сказати наступне: чим менша водойма, тим дрібніша приманка. Здебільшого
дрібний і середній силікон дають найбільш надійний результат. Такі приманки
далі летять, що для берегової риболовлі не остання річ. Поки скупчення судака,
не знайдено, краще дотримуватися класичних міркувань - використовувати твістери
і віброхвости. Коли ж місце знайдено і судак себе проявив, але виникає
відчуття, що хижак вередує, можуть виручити їстівні раки або слаги. Раки не
такі стабільні приманки, як нам би того хотілося, проте іноді вони, що називається,
«вистрілюють». А ось слаги більше надійні, хоча так само панацеєю від безкльовя
не являються.
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish
Комментарии
Отправить комментарий