Мій досвід ловлі хижої риби з флюорокарбоновими повідцями
Як би гармонійно
і зі смаком не були підібрані котушка, вудилище, волосінь і навіть приманка з
джиг-головкою, залишається ще, як мінімум, один елемент, неправильний вибір
якого може повністю нівелювати всі попередні старання. Це спінінговий повідець.
Практично в будь-якій ситуації і при лові будь-якого хижака ми їх застосовуємо.
Природно, повідці можуть бути різними, і від того, наскільки ті будуть доречні,
багато в чому залежить успішність спінінгової ловлі.
Сьогодні вибирати
є з чого. Це і флюорокарбон, і сталька, і спеціальний поводочний матеріал, і
навіть титан. Повідці з усього цього добра бувають жорсткими і не дуже, міцними
і так собі, довгими і короткими, грубими і делікатними, з обтискними трубочками
і у вигляді скруток, з пам'яттю і майже без неї, щучі і окуневі, сильно і мало
помітні у воді...
Єдиного рецепту
при виборі оптимального повідця немає! Саме таку фразу ще два роки тому з
повною упевненістю вимовляв я в будь-якому ракурсі бесіди. Та ось переглянув
свої погляди. Посприяли власна практика звичайних рибалок і спортивних турнірів
(особливо), експерименти і висновки друзів-спінінгістів, відгуки шанованих мною
рибалок. Про що я? А про те, що на сьогоднішній день практично не бачу альтернативи
повідця з флюорокарбона. Ну, хіба що при твичингу великими мінноу, коли
потрібен не дуже податливий поводок, щоб зменшити число перехлестів трійника за
волосінь, знадобиться жорстка сталька. Це моя особиста думка, хоча і зовсім не
оригінальна.
Теорія впевнено
говорить, що за рахунок коефіцієнта заломлення світла такого ж, як і у води,
флюорокарбон як матеріал практично невидимий у воді. Насправді це, звичайно, не
в повній мірі так, оскільки різна ступінь каламутності, мабуть, дає своє
переломлення, а у флюрі воно завжди постійне. Упевнений, риби навіть тонкий флюр
якось бачать (а відчувають бічною лінією напевно), але від того чудова
властивість маскування не випаровується. Це забезпечує реальний приріст в покльовках.
Однозначно флюорокарбоновий повідець варто вибирати тоді, коли маскування
відіграє особливу роль – по чистій воді, малій глибині, пасивній рибі, на
повільних проводках і т.д. У сучасному спінінгу флюорокарбонові повідці
безальтернативно використовуються при лові окуня і судака. І це не тільки тому,
що дані хижаки вкрай обережні, а скоріше навіть тому, що не здатні перекусити
волосінь, тому немає сенсу загрубляти снасть.
При всіх супер
властивостях флюорокарбона залишається відкритим питання помітності лісок
великого діаметру. Чим товщий діаметр навіть максимально невидимого
флюорокарбонового повідця, тим більше той незграбний, грубий і неприродний.
Раніше вважалося, що діаметр вище 0,35 мм втрачає більшість своїх достоїнств в
маскуванні, і лише не набагато краще класичних щучих повідків з стальки. І я
був спочатку схильний вважати також, проте думка все більше і більше
випаровується по мірі зростання годин лову щуки з флюриком. Тут доводиться
шукати компроміс між надійністю і маскуванням, неперекусивайомістю і
акуратністю. Особисто я зупинився на діаметрі флюрика 0,4-0,5 мм . Такий діаметр дозволяє
ще не спотворювати гру навіть дрібних приманок, але просто чудово тримає щучі
зуби.
Крім щуки і інші
є хижаки. Досить впевнено можна рекомендувати при лові окуня діаметри флюрика
0,12-0,2 мм ,
а при лові судака – 0,23-0,3
мм . У ультралайті флюр годиться і як основна волосінь, а
ось в більш «відповідальних» речах – все ж в якості повідця. Полюючи за
беззубими хижаками, від повідця важливі головним чином міцність і надійна
робота на вузлі, інше – другорядне. Якщо флюр цьому відповідає, беремо на
озброєння.
Рада при виборі
оптимальної товщини і довжини флюорокарбонового повідця може бути наступним.
Діаметр повинен хоча б приблизно відповідати потужності шнура. Виняток – ловля
на крутих ракушнякових брівках, де шнур ріжеться об гострі мушлі практично на
кожному закиді. Тонкий і короткий поводок тут не врятує – зазвичай ставлять
довжиною 2-3 метра
і діаметром не менше 0,3 мм .
У більшості ситуацій при використанні діаметрів до 0,25 мм довжину повідка вибирають
близько 1 метра ,
а якщо вузол все-таки громіздкий для ваших кілець, то – до 40 см (довжина вільного звису).
Втім, якщо це досить потужний спінінг (тестом до 30 г і вище), що має великі
пропускні кільця, довжина навіть товстого флюорокарбона може перевищувати метр.
Це убезпечить і від зрізів на ракушці, і маскування підвищить, а також вузол
легко буде прослизати через кільця.
Але повернемося
до щуки. Тут максимальна відповідальність і навантаження (гострі зуби і затятий
опір). Впевнено вважаю, що при лові зубастої флюорокарбоновий повідець більш
придатний, хоча більшість спінінгістів старого гарту геть відкидають цей
варіант. Переконався, що нерідко трапляються ситуації, коли зі сталевим та
будь-яким іншим помітним повідцем, крім флюорокарбонового, клювань просто
немає. Багато в цій ситуації говорять: «немає клюву», «тиск» і їдуть додому. А
тим часом щука є, і зловити її можна. Було б можна, якщо лише прибрати грубий
повідець.
Коли щука
пасивна, сильно вередує, флюорокарбон безальтернативний. Так, згоден, на якийсь
із клювань або при виведенні можливий зріз навіть самого товстого флюрика (0,6 мм і більше), але це
трапляється приблизно так само часто, як зріз вище стальки або обрив шнура в
місці кріплення до металічного повідця . З невеликим шансом на зріз, але з
купою клювань рибалити явно цікавіше, ніж даремно шмагати воду зі сталькою
перед приманкою. У деяких ситуаціях при лові щуки оптимальний діаметр
флюорокарбона становить 0,35-0,4
мм . І це саме той компроміс, який дозволяє говорити як
про достатню надійність, так і про прийнятне маскування. Але найчастіше краще
все-таки «потовщені» до 0,4-0,5
мм і майже забути про проблему зрізів. Кілька моїх серій
в сотню щук – не випадковість.
До речі,
використовуючи флюрик як повідець, не потрібно тягнути щуку на повному форсажі,
якщо цього не вимагає ситуація. Буває, зубаста все-таки надрізає поверхню
повідця, але той має ще достатній запас міцності. Краще не випробовувати долю
даремно і не навантажувати флюр додатково.
Радити
флюорокарбон при лові щуки варто, перш за все, джиговикам, оскільки вартість
силіконової приманки і джиги не такі великі, щоб жаліти про їх втрату через
зріз. До того ж хижачка в такому випадку від приманки з одним гачком
позбудеться швидко, і скоро знову буде радувати покльовками. Інша справа –
воблер з трійниками. Мало того, що вартість приманки чимала, так ще і хижачка,
яка зрізала це чудо, може загинути. Для воблерів можна і стальку поставити,
хоча я за літо (більше 20-ти рибалок), наприклад, жодного воблера не втратив.
А ще слід пам'ятати,
що вузол між товстим флюорокарбоновим повідцем і шнуром напевно вийде об'ємним.
І якщо довжина повідка перевищує приблизно 40 см , то такий вузол при
силовому закиданні здатний навіть пошкодити одне чи кілька кілець (особливо
тюльпан).
Отже, флюорокарбоновий
поводок сміливо рекомендується при лові окуня і судака, а так само з деякою
умовністю – при лові щуки. Не варто відмовляти собі в задоволенні заробляти
додаткові клювання. Флюр в тому однозначно допоможе. І не варто боятися
втратити приманку. Все у нас вийде в кращому вигляді.
Бажаю, щоб флюорокарбоновий
повідець тримав, а хижак відмінно ловився!
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на блог http://fishingukraine.blogspot.com - I love to fish
Комментарии
Отправить комментарий